І снився сон мені.
Цей дивний, явний сон.
Сиділа з другом я тоді
І в даль дивилася собі.
Аж тут зоря на небі запалала
І круг на ньому описала,
Тай канула туди...
Як ніби й не було її.
Це все так швидко відбулось,
Не встигла я й подумати про щось.
І запитань ніяких не було,
Як тут мене вже піднято було.
І я зависла над землею,
Яка немов би як качеля
Зробила оберт навколо мене.
Я тільки наблюдала це усе.
Знов на землю стала я
І запитання задала:
"О, Господи, це що було?
Земля зійшла з осі?...
Чи круг зробила навколо її?
Якщо це справді відбулося все,
За 20 - 30 років скінчиться тут усе?
У відповідь нічого не було,
Лиш очі друга посміхнулись.
І тут мене пробуджено було,
Думки та роздуми мені лишились.
