Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Романова: Крок в нікуди - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Андрій, 07.01.2012 - 20:28
Читаючи цей прекрасно написаний вірш я ніби пережив горе та страждання цього юного поета. Чекаю від тебе надалі таких захоплюючих поезій, твій друг.
Романова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую величезне! Буду старатись... Лия Гребенюк, 29.12.2011 - 21:54
стихотворение очень красывое.....мне понравилось...главное написанный с душой!!НАЙ ЛУЧШИЙ
Юля Фінковська, 21.12.2011 - 12:41
і в мене є щось рішки схоже..Так підступно мовчить телефон Струни серця рве дике мовчання. Божевілля вривається в сон, І приносить з собою чекання... Як підступно мовчить телефон! Десь в думках вже лунає дзвінок, Поміж тисяч бажань переплетів. Розцвіте нев`янучий вінок Недоспіваних вранці куплетів... А в думках вже лунає дзвінок! Повертаюсь у тиху реальність, Телефон мій усе ще мовчить. Я втрачаю межі віртуальність, Залишилась до півночі мить... Повертаюсь у тиху реальність. знайомі теми...ти молодчинка! Романова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую я вже раніше читала цього вірша...дуже крутий Андре Ільєн*, 20.12.2011 - 18:09
Класно У мене є одноіменний вірш Від болю хочеться кричати Та звуку жодного не має Лиш залишається мовчати Щось горло сильно так стискає Мене лякає невідомість Як покидаю рідний дім Та знаю це моя свідомість Боїться по прощатись з всім І я боюся втратити звязок На завжди з рідними місцями Бо всі примари тих казок Повстали дивними рядками Коли повернусь буде все не так Та знаю час не повернути Годинник вже пробив свій такт Бо має все колись минути Хтось скаже – це твій крок в майбутнє Бо в світі так ведеться всюди Та відчуття спокою відсутнє Для мене це лиш крок в нікуди Ось так Чимось ми тай схожі Романова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
гм...дякую.мені Ваш вірш дуже близький... |
|
|