Тихо навколо, Темная ніч,
Лиш річка кудись поспішає,
Одинокий над прірвою хлопець стоїть,
Між смертю й життям обирає.
Сум на обличчі, капають сльози,
Життя безнадійно прожите,
В руках три красиві, червоні рози,
Немає кому їх дарити.
Ще вчора з своєю коханою був,
А зараз один на планеті,
Закінчив свою нещасливу він гру,
Й життя віддаватиме смерті.
Ні рідних ні друзів поряд нема,
Тепер ще й кохана людина,
Не попрощавшись не небо пішла,
Його одного залишила.
І крок упевнено в прірву зробив,
Потрапив на небо, до раю,
Побачив кохану, і їй розповів,
Як безмежно її він кохає.
