У дзеркалі сліпих очей
не відіб'ється сонця світло,
там за співцем іде гонитва
примар, чудовиськ та тіней.
Сміється в них старий Сатурн,
бо це його остання втіха,
набивши черевн поспіхом
кидає в небо білий струм.
Змішалися там небо й море
тварини й люди, гори й ліс.
Але яку ж нам мудрість ніс
сліпий пророк відчувши горе?
Та не мине нас правда долі,
бо вибір вже зробив Паріс.
