Слідами дитинства крокуємо ми,
Думками дорослими заздримо дітям,
Сідаємо в сани рудої зими,
І хочем навчитись малому радіти,
Чекаєм обіймів стареньких батьків.
Купуєм пігулки життя кольорові,
Руйнуємо замки рожеві свої,
Тим часом дуель виграємо не ми-
Для часу не дійсні наші паролі.
За руку з дитинством повинні іти.
Ми діти і сивими стали лиш скроні.
