Чи по кладці,чи по мості
Зайчик йшов до кума в гості.
По містку все скок,та скок,
Вправо крок і вліво крок.
Так усе скакав,скакав,
Поки в річку не упав.
-Ой рятуйте,-закричав,
Зрідка лапками махав.
Мабуть,був би і втопився,
Та побачив щупака.
Зблиснула вогнем луска.
За вухатим він погнався,
Пащу дер,немов сміявся.
Тікать зайчик припустився,
За гілляку ухопився.
Розгойдався,скок на мостик,
Щупаку дістався хвостик.
-Ой болить,й хвоста нема,
Все той кум,та ще кума.
Йшов назад через місток,
Раптом,стрівся їжачок.
Все вухатий росказав,
Кума,та куму згадав.
Їжачок уважно слухав,
Почесався аж за вухом:
-Маєш кума,є кума,
Тільки розуму нема.
