Ми побачимось у твоїх намальованих снах.
Ти будеш писати мені любовні записки
Та посилатимеш свої думки милі
Через радіо-вежі,байдуже де це:
У Франкфурті чи Парижі!
Головне що вони будуть
Проходити крізь кілометри тижневої тиші!
Обгоняти літаки,вітер та інших.
Доходити до мене,передаючи
Усе що ти написала!
А внизу підпис у вигляді смайла!
Будеш посилати свої сигнали
У вигляді роздумів та оповідання,
Які майже нікому і не читала!
І головне що вони не будуть про секс,
Каву та інші середньостатичні бажання!
Вони про щире взаємне кохання,
Яке по статистиці дуже поступається.
Хтось скаже що це банально,це його право.
Але найголовніше,що твої речення
Будуть мене зігрівати,
Коли я знову буду блукати по магістралі
Якою за ліком? Не знаю.
Вже збився рахуючи дорожні вогні.
Які так і манять кудись вдалечинь!
Можливо вони виводять прямо до тебе
Адже між нами терабайти твоїх сновидінь.
А я хочу щоб ти впустила мене
У свій найголовніший сон,
У своє найголовніше оповідання,
Де тільки ми,двоє,
Та
Щире
Кохання!