І я боялася той день,
Коли дізнаюсь правду.
Не зрозуміти вам про те,
Що думала в ту ніч..
Журливо вечір я зустріла,
Німа пройшла повз варту.
А тиск піднявся до гори
Вже не втікти мені..
Я бачу погляд дивний збоку,
Піймали вже вони мене.
Добавили мені мороку.
Що доля далі піднесе..
Я бачу дім твій, він так близько,
Сім кроків десь і поруч ти.
Але за кожним кроком вічність,
І ти тепер такий чужий..
Я бачу подругу з дитинства,
Хочу гукнуть: Допоможи!
Та раптом згадую, що й ти вже
Чужа для мене назавжди..
Вже дійсно вірних є так мало.
Порахувать на пальцях всіх,
Але коли тобі погано,
То не шукай підмоги в них..
Тепер здалась,та не програла
Несправедливим був цей бій..
Ви чесність з правил всю забрали,
Без правди бій, лиш шоу для всіх.
Дякую за таку особисту мелодійну поезію 
