Лежу на квітковому полі, на траві, на соломі,
приспівую мелодію чарівну.
Ти сидиш зі мною поруч і пестиш моє волосся,
а я посміхаюсь крізь сонячний промінь.
Тебе звати Світлом і Вогнем Великим,
ти мій шалений Лев.
І вітер гойдає літака пропеллер.
І не ворушимося ми уві сні.
Єдиний наш Світ десь кружляє навколо,
і співає пташка святковий куплет.
Я вся із природи, шикарна і гола,
здіймаюсь у небо від твоїх обійм...
...Коли все це здійсниться нас відвідає сон -
кольоровий і справжній прийде Аполлон.
Дарунок незграбний, безмежно яскравий
отримаєм від нього, як довічне сяйво Небес і Душі!