Я ніколи не вела власних щоденників… завжди вважаючи, що людям розказати краще, але розказувати їм можна не все. Навіть найкращі друзі можуть зрадити, кинути, знищити тебе морально… Ми можемо опустити руки, впасти в депресію, ненавидіти весь світ, розчаруватися у людях, винити в усьому себе… життя підносить нам сюрпризи до яких ми часто не готові. Мрії розбиваються об скелі життя, а ми не можемо склеїти, а можливо не хочемо… щоденна рутина не вбиває з середини… ми самі творці свого щастя. Як часто ми боїмося сказати «люблю», бо боїмося не почути це у відповідь… А життя іде, іде повз нас. Я не боюсь зізнатись, що плачу під час перегляду фільмів у яких є сенс і щирі, непідкупні почуття.. можливо комусь варто переглянути «Хатіко», «Останню пісню» і поплакати. Просто тому, що потрібно жити, жити далі, пробачати і вміти чекати… Якщо тобі погано - не значить, що погано повинно бути усім. Умій вирішувати свої проблеми.. у вас є друзі? Якщо нема, можливо, щось не так у вас, а може ви не хочете відкривати комусь своє серце..
Люди не помирають поки на цьому світі їх пам*ятають…
Усі ми вміємо літати… Так як би смішно це не звучало. Ми літаємо у снах, мріях і коли кохаємо. Кохання – велика сила. одна літературна героїня казала, що кохання це хвороба від якої в майбутньому винайдуть ліки… ні не винайдуть. Воно вічне як саме життя. Усе в цьому світі від любові.
Несподівано закінчується осінь. Втрачається її запах. Опале листя сумно снується під ногами перехожих. Природа готується до сну, зимового сну. Сонце уже не так часто заглядає у моє вікно, а стомлену ранкову землю покриває сивий туман. Восени завжди приходить ностальгія за літом, минулим, за тим, що не сталося і ти ми хто пішов на завжди…
Є у осені цієї щось від вічності.
Може, відчай чи чиясь печаль…
Але ця осінь була незвичайною Ти був практично відсутній в ній… І це не може не розчаровувати. Та були моменти коли серце билось в ритмі щастя. Я з усіх сил старалась бути оптимісткою, і знаєш, у мене вийшло! Зараз я радію тому, що у моєму житті була така людина як Ти. І хоч я для тебе ніхто чи просто знайома … знай, Ти, змінив мене назавжди … Я кохатиму тебе… кохатиму вічно…
Але сьогодні за вікном весна і я знову вірю у світло.. бо сонце ще пробивається крізь хмари і землю зовсім скоро покриють ніжні пелюстки… не любите весну? Не біда. з 4 пір року обирайте будь яку.. Я ж бажаю вам щастя. Не все так погано як ми бачимо… а життя ніколи не було легким. Просто частіше ми самі ускладнюємо його..
А крила можуть обламати… не дозвольте робити цього.. зроби добро і воно повернеться сторицею. Вір! Людина не може бути самотньою.. нещодавно знайшла такі слова. Нажаль не знаю автора.
"Коли цілодобово мовчить телефон - це не самотність.
Це - погані друзі.
Коли ти чуєш, як цокає годинник - це не самотність.
Це - багато вільного часу.
Коли нема кого чекати - це не самотність.
Це - песимізм.
Коли крадеш шматочки чужого життя, щоб наповнити свою - це не самотність.
Це - невпевненість у собі.
Коли тобі не з ким поговорити, і ти починаєш розмовляти з собою - це не самотність.
Це - хвороба.
Коли ти плачеш цілими днями у порожній квартирі - це не самотність.
Це - депресія.
Коли ти думаєш, що ніхто тебе не розуміє - це не самотність.
Це - егоїзм.
Коли хочеться кричати від безвиході - це не самотність.
Це - біль.
Коли ти нікому не потрібен - це не самотність.
Це - самообман.
Самотність - це те, що ми самі придумуємо, коли нам ніхто не говорить три простих слова ...
Я ЛЮБЛЮ ТЕБЕ!!"
Умійте прощати… це велике досягнення, людська якість, уміння називайте як хочете.. просто багато з нас не вміють цього робити, а Шіллер писав, що найвища перемога – прощення. Якщо не можете навчіться. Життя таке коротке щоб наповнювати серце образами і розчаруваннями.. не зраджуйте!!! Ніколи в житті…
Відстоюйте свою позицію завжди… Я ВІРЮ У ВАС!
"Гори! – життя єдина мить, Для смерті ж – вічність ціла.”
О.Олесь
Красиві слова, велика в ній суть
Життя не проходить з обманом
Ми віримо в себе і вірять у нас
І щастя у душу приходить.
Молодчинка, ви мене надихнули))))
Нелогічна а* відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
"Одна літературна героїня казала, що кохання це хвороба від якої в майбутньому винайдуть ліки…"
Так, сонечко, Клава Литвин з "Ирію" так говорила... Просто ми саме вивчали цей твір...
Сильно написала!!! Молодчиночка!!!
Нелогічна а* відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А я ніяк не могла згадати)))) дякую! забуваються літ-ні герої, але якщо в них була гарна думка її не забути. Щиро дякую, Сонечко*
Просто ми саме вивчали цей твір... 
