Я уві сні цвіту повік своєю мрією,
саме тому всі квіти заздрять так мені,
ті , пустоцвітні і ще не оперезані надією,
їм ефемери посміхаються у будні дні.
А ти лиш мрія, теплий дощ,
такий нежданий, але такий блаженний ,
змиваєш бруд із сірих площ,
ти –принц святковий,не буденний.
Але коли вживу тебе зустріти не зумію,
коли проснусь і більш не буде вороття.
Ти скажеш: «Я давно вже щастям володію,
бо ти для мене цвіт мого життя.»
Вже ранок і чутно тупіт ніг біля дверей,
спасибі,доле, за неймовірний подарунок фей,
бурчить мобільний ,здається в щасті от-от і розтану,
луна мелодія будильника - це «Квітка»Ельзиного Океану .
