В малесенькій країні, в малесенькій сім’ї
Живе собі дитина і звуть її Лілі.
Мала гарненька дівчинка з однолітками грається
Та мріями й думками суттєво відрізняється.
Буває, часом сяде повз вікна і дивиться в обличчя,
Де пише пустота, де очі в них заплакані
І топляться гріхи й такі вони налякані, що йдуть аби іти.
Мала гарненька дівчинка дивиться на це
І як крикне із вікна: “Дивіться квіточка цвіте,
А в небі голубому хмариночка пливе.
А ще,ось,ось послухайте оце тонесеньким сопрано
Співає муха про життя своє”
-“Життя моє – прекрасне тай сум у ньому є…
Люблю собі метелика, який не знає про мене,
То діти захворіли, то чоловік по крилах б’є,
А я, збираю сили і йду долаю це,
А часом пригну з парашутом,
Щоб пролетітися без крил
І відчуваю у душі натхнення я прилив.
Тому те все нещастя,що у житті моєму є
Робить ще сильнішою й добрішою мене.
А ті щасливі усмішки, що сяють на вустах,
Моїх маленьких діток – кажуть, що життя не прах.”
І Лілі закричала : “Ви чули,чули це?
Якщо вже муха заспівала то значить щастя є!”
Десь в липні 2011р.
(після фільму «Амелі»)
