Я білий цвіт калини
Вже бачу в далині,
Оманливі хвилини,
Приснилися мені.
Налитий, стиглий колос
На вітрі шелестить,
Твій ніжний, тихий голос
На вухо шепотить
Про нашого синочка,
Якого вже немає -
“Ти ластівка маленька” ,
Це серце пам’ятає.
Мені тебе дорослим
Так важко уявити
І тільки в сні прекрасним
Продовжуєш ти жити.
Усміхнений твій ротик,
Милі ручки твої,
Немов лагідний котик,
Ніжать очі мої.
Події обірвались,
Було це лиш у сні.
Надії не здійснились
І не здійсняться, ні!
Події обірвались
І образи не ті.
У сні ми зустрічались
Вже в іншому житті.
У сні моїм продовжилось
На мить твоє життя,
По іншому зложилося -
Назад немає вороття !
02. 02. 2003 р.
