Скарби у серці віднайти,
Не втратити у Бога віри,
Щоб душу грішну на шматки
Не рвали божевільні звіри,
Щоб думка не закралася лиха
Та помисли не йшли фальшиві
На серці боляче й журба
І сльози втримати не в силі .
Плаче душа , ридає і болить ,
Не хоче покоритись долі
Як сили зберегти мені ,
Щоб вирватись із пут неволі ,
Злетіти птахом в височінь
І голубих небес торкнутися рукою
Як легко на душі ,
Коли вона для себе знайде волю.
