Не оглядаюсь, та за мною
Ідеш ходою неземною.
Я кроки Твої відчуваю,
Хоч по землі Ти не ступаєш.
Як я нахмурюсь, Ти зітхаєш
І хмарку з неба відганяєш,
Неначе пасмо із чола,
Щоб я щасливою була.
Коли я плачу, Ти ридаєш,
Крильми своїми пригортаєш.
І в нічку темну до порога
Освітиш Ти мені дорогу.
Коли я буду міцно спати,
Ти станеш сон охороняти.
Так завжди біля мене стій,
Мій Ангел, Хоронитель мій.
Коли я плачу, лиш зітхай,
Та оступитися не дай...
