Ти прокидаєшся зранку
Блакитні фіранки
Зі стелі – гуп-гуп
То сусіди – туп-туп
А поруч нікого
Холоднеє ліжко
Нічого дурного
В голові
Тишком-нишком
Народжується думка -
Чи вставати
Чи ще рано
Й помирає вона так само
Зухвало
Ти прокидаєшся о сьомій
У блакитній комі
І кави вже немає
І ніхто там не чекає
І поруч нікого
Холоднеє ліжко
Нічого простого
В голові
Ніжно-ніжно
Народжується думка –
Розправити крила
Летіти.
Все що треба тобі – це чиїсь поруч груди
Щоб лежати на них, щоб не дівалися нікуди
Все що треба тобі – це щоб за вікном вічно грудень
Щоби поруч хтось там був, це є щастя атрибути
Все що треба тобі, в цей синій ранок
Не чіпати тих фіранок
Не чіпай же тих фіранок
Відкрити очі й посміхнутись
Щоб все було, були звуки
Щоби поруч були груди
І вічний грудень
Сніг
Прокидатися так зранку
Засинати на підлозі
Мати чаю філіжанку
і тебе
на порозі