Ти привіз мені яблук на велосипеді, постійно, щось мені привозив на своєму двоколісному коні., чи то морозиво, чи просто квіти. До моєї квартири, що в старій частині міста, ти просто обожнював приїздити, і не лише, щоб мене потішити, але й для того, щоб посидіти зі мною у кав'ярні, що була в сусідньому домі. Я зустрічала тебе поглядом, коли ти під'їжджав до будинку, бігла до низу, цілувала ніби не бачила місяць, забирала посилку привезену тобою до квартири, та бігом спускалася щоб насолодитися кавуньою на свіжому повітрі.
Ми сідали на літньому майданчику, ти жив не далеко, хоч і не в такому старому будинку як я. Якось так попивали свій кофеїн, а ти розказував новесенькі історії з роботи. Сміялися, жартували, іноді брали собі смачненьку наливку, якусь ягідну, чи кавову. Я жартувала, що тебе оштрафують, адже ти за кермом. Ти мило посміхався і витягав з кишені ще один дарунок мені. Я вже знала, що це, мій найсолодший подарунок, найулюбленіші цукерки. Ти завжди привозив мені трюфелі, я обожнювала ці смаки вечору. Так ми сиділи ще довго, іноді я виходила зі своїм нетбуком (нашим ремеслом), та ми писали щось на роботу. Це були найсмачніші дні з найсмачнішими подарунками!
