Ти знаєш, я вже старий екстраверт,
В мені вже стільки вкладено всього,
Що не лякає підсвідомість й смерть,
І я у пошуках ще відчаю свого…
Ти знаєш, що курації років
У цьому світі не пройшли задарма,
Пігулками прожитих уже днів,
Я лікував свою юнацьку карму…
Ти знаєш, що зневаги відчуттів,
Мов кремінь висікають душу,
І якби я вернутися хотів,
Та моє море уже таврує сушу…
Ти знаєш, я вже новий поліглот,
Серед всіх мов я виберу єдину,
Топив слова за корабельний борт,
Впираючись у дружню сильну спину…
