Тепер кому дарити троянди,
кому дарувати тепло?
Розбиті всі фоліанти,
тепле щастя потоптано.
Його потптала впертість
і характеру злого втіха.
Тепер між нами роз*єднаність,
пожинаю плоди сумного лиха.
У снах своїх лечу до тебе,
не відігнать тебе від себе.
Розвіяні думки, криза лиха,
серце натягнуте, неначе струна.
Ось-ось і трісне вона.
Та знаю точно я лиш одне,
не показуй слабкості нігде.
Зміцнюйся духом, піднімай очі
і промінь прошиє темряву ночі.