Пора вже поміняти простирадла,
І відчуттів чужих розплести все ж вінки,
Хвала зі мною залишилась правда,
А при тобі – відчуження і сни…
Пора б вже поміняти адресат,
І їздити по іншому маршруту,
Не виривати в долі чорних карт,
Не пліткувати і не збирати бруду…
Пора вже говорити лиш на «Ви»,
У псевдозреченні пустому від поваги,
Палити спогади, писать нові листи,
Триматись, вірити і уникать зневаги…
Пора вже поміняти дещо світ,
Наставити зелених ліхтарів,
Щоби в кінці своїх прожитих літ
Ти пам’ятати ілюзії всіх днів…
