Коли ти заходиш до кімнати,мої ґудзики,
наче скажені,зриваються... І летять,
на поле бою мого серця...
А ти не помічаєш цього,
навіть, коли один з них поцілює у твоє око.
Вони б’ються у конвульсіях, від твого голосу...
... повторюють ритми мого пульсу...
Ти приходиш і йдеш, а залишається що?
...мандариновий аромат з нотками кориці,
так пахне Новий Рік і в цьому є доля схожості...
Ти теж наче свято і такий же холодний як люта зима,
Ти щоденний перехід від нового, до старого...
...від нового, до старого...
Ти приходь і надалі, але в мене лиш одне прохання,
принось нитки по міцніше...
Бо мої ґудзики живуть своїм життям,
при кожному згадуванні твого подиху...
