Здавалося, не виживу…
Здавалось… Я живу!
Але живу по іншому:
не плачу, не тремчу.
Я дихаю з полегшенням,
нікому не брешу,
хоча душа попечена
і в грудях біль ношу.
Та біль пройде, забудеться,
затягнеться рубцем.
Шкода - мрії не збудуться,
ти їхнім став кінцем!
Ти втратив, знову déjà vu.
А я не загубила!
Хоча по іншому живу,
по іншому щаслива!!!
