Молодість і зрілість стали говорити…
Про усе….в цілому про життя….
Молодість казала: " Мені краще жити…"
Зрілість це перечить: " Маю досвід я".
" Ти живеш так сумно…нудно і серйозно…."-
Молодість доводить власну правоту…
" Ти не розумієш жити це не просто…"-
Зрілість все говорить думку золоту…
Молодість вже злиться і не відступає:
" Весело цікаво кожен день живу…
І турбот й проблем я як ти не маю…
Погодитись зі мною я тебе прошу…"
Зрілість посміхнулась тихо так сказала:
"Ще не розумієш слова щастя ти.
Це не тільки мода друзі і гуляння…
Тобі щоб сперечатись треба підрости…"
Молодість почула та не промовчала:
" В чому ж таки щастя? Ти скажи мені…
Особисто ти, щастя в житті знала?
Що це я не знаю? Просто поясни…"
" Список цей великий "- Зрілість їй говорить…
" Це коли щаслива вся твоя сім' я…
Це коли хвороби в гості не заходять,
Ти цінуєш все що дає життя…"
Молодість мовчала наважилась спитала:
" - А чому ти плачеш тихо у ночі? "
"-А тому я плачу бо не цінувала…
А мою помилку ти не повтори."
