Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валя Савелюк: ТВОЇ СЛІДИ НА ПІСКУ - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Михайло Гончар, 14.06.2015 - 21:17
"Ти мусиш пустелю свою перейти"... У кожного своя пустеля...А Бог всім допомагає,чи вибірково?Гарний вірш ,Валю - талановито. морський лев, 02.04.2013 - 20:59
Валю, це не поезія, це ядерна ланцюгова реакція, з потужним виділенням енергії, Валю це ...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
я справді щаслива, пане Морський Леве, що ця прекрасна притча ТАК обізвалася до Вас, а Ви - до мене... Бог несе нас на Руках... на знак взаємної симпатії щирої моєї надсилаю і Вам троє моїх сердець - щоб жодне з Ваших не залишилося без відповіді... Innessanew, 02.04.2013 - 18:52
Я у НАДЗВИЧАЙНОМУ ЗАХОПЛЕННІ!!!! Чудова притча по-особливому розказана. Вона просто освіжилася, відродилася, стала більш близькою... Дякую дуже за величезне задоволення!!!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую Вам щиро і радісно, люба пані Інесочко-new! у такі чисті і світлі обійми приймаєте Ви мою версію цієї неперевершеної притчі... і це - щастя моє... моя Нагорода найвища... хай пребуде Люблячий з Вами скрізь і завжди...
Тамара Шкіндер, 02.04.2013 - 13:14
В кожну хвилину життя ми маємо підтримку Бога, однозначно. А яким чином вона проявляється, залежить від того, якими ми є... Дуже гарно, Валю.
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, пані Тамарочко... так, ця притча додає нам розуміння несамотності і підзахисності нашої... отже - надії, віри... знання, що Любов - ніколи не зраджує...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, пане Вікторе... сама радію... не просто мені здавалося "прозовий" сюжет, у який давно "закохана" (тобто, усталений), перемістити в іншу форму... таке враження, що сам (сюжет) "перемістився"... отже - ця притча "хотіла" одягнутися ще й у таку одіж, як тут ось... це цікаво... (мені...)
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
о... - навзаєм, пане Олексо... кава - не тільки напій, але прекрасний привід до розмови... - і - прокинутися остаточно...
Віталій Назарук, 02.04.2013 - 06:39
пустеля мертва, пустеля безводна… удень – пекельна, уночі –холодна… важко і страшно, та мусиш ти, людино, пустелю свою перейти…Мудра Ви людина, Валю! Сильно! Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, пане Віталію... усі ми осмисляємо себе і світ наш...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
приємно, що Вам сподобалося сказане, пані Макієвська...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
щораз, коли ми озираємося в пустелях наших і бачимо на піску так-но два сліди - це є свідченням того факту, що нас несено на Руках... таке знання додає ентузіазму... що ж до "розмаху" цієї "повісті", то... скоротити можна все: взяти і викинути половину... хоч як це смішно звучить, але з такими "редправками" не раз доводилося стикатися... навіть минулого року... столичне солідне літвидання облюбувало собі мого вірша і , навіть не попередивши, надрукувало на своїх сторінках - чотири рядочки - із усього восьми... і авторство моє поставили... над тими кастрованими чотирма рядочками - абсолютно не зрозуміло до чого кинутими ніби автором... "редактори" часто виставляють авторів просто на сміх... а щодо "мудрих порад стороннього", то - "вчити" і "повчати" - це антоніми... хай там... а нам "своє робить"... дякую Вам за відгук, пане Олексо... Tania Burgart, 02.04.2013 - 00:25
Jak na mene - ni4ogo zajvogo tyt pruburatu ne potribno. 4utaetjsja na odnomy duhanni i vid4yvajy, w4o pusalosja tez na odnomy.
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
саме так - на одному диханні, я навіть олівця від блокнота не відірвала... так но встигала сторінки перегортати... ну, на моніторі, звичайно, вже з півгодинки пороздивлялася уважніше - тому, буде так, як є, бо вірш сам себе написав...))) а стосовно мудрих порад... тільки подякувати і варто... що й роблю наразі... а Вам надзвичайно вдячна і рада - також відчувається - щирість і доброзичливість... Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
радію, що ця прекрасна притча Вам сподобалася і у моєму "виконанні" також... я з нею років зо 20 "ношусь" - дуже її люблю.... а сьогодні вона просто сама - несподівано взяла і написалася.... дуже тішуся їй.... і радію Вашому відгуку на притчу прекрасну цю, пані Tania...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
а Вам я вірю без єдиного сумніву, Віточко...
Мірошник Володимир, 01.04.2013 - 23:32
Притча чудова, але особливістю їх є стислість, тому вони краще запам"ятовуються. Як притчі у Біблії. Так що лишилось прибрати лишнє. А жалко! Вистраждане.
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
вистраждане?..зайве?... дякую вам за візит і відгук... заходьте ще... правда, не обіцяю дослухатися - натура така... gala.vita, 01.04.2013 - 22:45
притча... геніально!"…пішла людина стежечкою у траві: підтюпцем, підскоком, безтурботним кроком… веселі джмелики і метелики медозборили у її серці і в голові…" |
|
|