З тобою різними стежка́ми
Ми будем змушені піти.
Сьогодні ми - найкращі друзі,
А завтра - лиш знайомі:
Тільки я і тільки ти.
Я пам’ятаю кожен дотик,
Твоїх парфумів ніжний аромат
Твої блактитні, наче небо, очі
Твого годинника яскравий циферблат.
Нічні прогулянки у парку
Розмови довгі про життя
І поцілунок на прощання,
Прискорене серецебиття.
Та згодом всьому прийде край
Бо в мене є вона, а в нього - ти,
Та поки час ще не настав,
Продовжуємо далі йти.
І так буває, нажаль! Красивий вірш! Успіхів у коханні і творчості!
похардкору відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую. Це лише застереження людям, які оберуть собі такий шлях. Щоб потім не було рік сліз і розчарувань. Кожен сам знає, на що він, і який фінал на нього очікує, тому варто бути готовим. І головне-радіти кожному моменту.
