Перечитай мої листи.
У них достатньо болю,
Щоб ще чекати до весни
І засинати разом із журбою.
Моєї творчості пройшли роки.
Їх разом з тінню вже не повернути.
І з тих струмочків утворилися річки,
Яких мені ніколи не забути.
І скільки радості у сонці,
Що так плекає настрій мій.
Ось воно, світить у віконці
Даруючи натхнення для надій.
Мені вітри у полі
Що дали силу волі
Поцілували руки долі
І відпустили мої болі.
Тепер життя прекрасне.
І для нових віршів
Новий час настане,
А ти, не забувай моїх листів.
