Цей світ розділений на клани,
Високі огорожі всюди,
Колючий дріт, паркани.
І кожен з нас - в своєму світі,
не перескочить, не злетить,
не поміняє, бо згорить.
Світами можеш ти бродити,
і споглядати з сторони,
та, щоб в якомусь світі жити,
то там родитись маєш ти.
Серед своїх- ти риба у воді,
Пливеш по своїй течії,
а там - уже в сковороді,
лише у судоргах конаєш.
Люби свій світ, ціни, що маєш,
Вертайся завжди до джерел,
Те що втрачаєш, ти від серця відриваєш,
Наносиш біль собі, як Прометеєві орел!
