Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Любов Ігнатова: Ти не прийшов… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
хай лиш у віршах і залишиться!
laura1, 08.07.2013 - 23:46
Красиво описали час очікування. Я думаю, що у кожного в житті бувають такі моменти.
irinag, 07.07.2013 - 12:27
Кожна жінка зрозуміє ці слова, я думаю,що кожна переживала такий стан... але після ночі завжди приходить день, після холоду тепло...Гарно ви зачепили в душі струну...
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
щиро Вам дякую! Це так приємно, коли вдається у зіграти на струнах серця читача!
Христина Рикмас, 06.07.2013 - 13:43
"Зі мною тільки свічка віч-на-вічПроходить восковІ метаморфози...";"І тільки час, байдужий, мов кіно, Лоскоче вушко миті нічієї..."- Сергій Ранковий, 05.07.2013 - 00:09
А може дійсно, здійсниться?Сумний вірш. Вірш одинокого кохання з гірким присмаком безкінечного очікування. Та серцем відчуваю, що цей вірш не про тебе. Це лишень відгук із минулого... Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
все набагато прозаїчніше- то я старшу з танцюльок чекала, от фантазія і розгулялась... Дякую, Зайчику!
Юліанка Бойчук, 04.07.2013 - 20:20
та щоб не прийти до такої жінки, треба бути зовсім того а якщо серйозно - дійсно дуже гарно змальовано чекання...зворушує...
Анатолійович, 04.07.2013 - 15:57
Супер! Ти не прийшов... Але здійснилось диво - нам Люба написала так красиво, що ти хоча, на жаль, і не прийшов, та вірш її прихильників знайшов! Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
нехай іще десь трохи помандрує, то Люба ще й не те тут навіршує! дякую!!! Lana P., 04.07.2013 - 01:36
Тіні сплітались на стіні,немов химери неземні... у стогонах свіча тремтіла, у спалахах полум"яніла... Навколо все пливло так трепітливо... ось так здійснилось диво... -вибачте, навіяли ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 04.07.2013 - 01:27
Зі мною тільки свічка віч-на-віч Проходить восковІ метаморфози..У келихах незаймане вино Соромиться цнотливості своєї... ЦІКАВО!!!
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, Олю! Рада Вас бачити!
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, Олено, що відчули!
Наталя Данилюк, 03.07.2013 - 21:35
Як гарно і чуттєво описані хвилювання жіночого серця! Читаючи, відчуваєш на собі усі душевні терзання ЛГ - талановито.
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую Вам, Кульбабонько, за те що Ви таке Сонечко!
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
от класса слышу! Спасиб, Гена!
Андрей Кривцун, 03.07.2013 - 19:08
Нет большей пытки, чем кого-то ждать.Особенно - любимого кого-то. Свечой в ладонях ночи умирать, Плыть светлячком над тёмных дум болотом. *** Помнишь "Трудное детство": "А ты опя-я-ять сегодня не пришла". Но у тебя куда лучше. Гитара просится. И романс... Давно такого красивого не было романса на украинском. Пожалуй, вообще не было. Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ну от, тепер є що в переходах співати, в разі чого...* спасибі, Коте! |
|
|