Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наталя Данилюк: Дівчинко, очі в котрої, мов темні каштани… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Наталочко! Приємно, що так гарно сприймається!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Любцю! Це у нас взаємне! І мені твоя лірика дуже близька.
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Обов'язково побачиш! Головне - захотіти. Часом ніби прозріваєш і починаєш дивитися на світ по-іншому, отоді і небо відкривається інакшим - прекрасним і фісташковим. Дякую, Тарасе! Завжди тобі рада!
Тамара Шкіндер, 24.09.2013 - 10:35
Пахне повітря терпким ялівцем і грибами,Міддю виблискує теплий кленовий листок...Дівчинко, очі в котрої, мов темні каштани... Вишукані образи!!! Чудова лірика! Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, люба пані Тамаро! Приємно, що Вам припало до душі! Завжди рада Вашим візитам!
Надія Таршин, 24.09.2013 - 10:35
Якби кожного з нас та дівчинка подовше не залишала. І з Вами, Наталю, нехай буде завжди і доломагає творити оцю красу.
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, люба пані Надю! Хотілося б, щоб так і було, та часто доля вносить якісь свої корективи... Приємно, що заходите на мою сторіночку!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Андрію! Рада тебе бачити!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро, люба пані Галю! Рада, що сподобалось!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Сонечко! Рада знову тебе бачити! Через негаразди з сайтом встигла добряче перехвилюватися...
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, пане Миколо!
Олекса Удайко, 23.09.2013 - 16:33
"Беззастережно подамся - рука у руці" Цей образ мені близький і... рідний, Наталочко! www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405090 Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щемна сповідь зболеного серця... Так, у кожного з нас свій душевний армагедон... Проникливо написали. Дякую, Олексо!
@NN@, 23.09.2013 - 15:11
Дякую, Наталочко, таку душевну втіху отримала, аж розімліла від вашої лірики
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І я Вам дякую, люба Анно, за такі теплі слова! Приємно!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро Вам дякую! Приємно, що завітали!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Друже! Ваш візит - завжди радість для мене!
ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 23.09.2013 - 13:48
Як багато відданості у твоїх думках…Це не просто дружба, а чи любов – це схоже на поклоніння… Духовний зв‘язок між автором і героїнею твору – дуже сильний. Детальний пейзажний опис – високо-художній… Останній катрен – крик душі! Бажаю, щоб серце тієї дівчинки відгукнулося і дві душі, одна до другої, пригорнулися… Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, люба Оленько! У кожного з нас у житті є такий світлий янгол (може часто і занадто ідеалізований), до якого тягнемося всім серцем... Щиро Вам дякую за такі глибинні роздуми!
|
|
|