Лоскотати б твоє тіло до самого ранку. До світанку. До самих твоїх уроків, а потім пар. І після них кидатись виноградом в кухні, шкірками мандаринок, скибочками апельсину, грейпфрукта, а наостанок - шкіркою від банана. Тоді до вечора замітати, мити, прибирати, повечеряти чаєм і бутерами з сиром. А потім знову до вітальні лупити один одного подушками вибиваючи з них пір'я. До 2 - ї ночі. І знову лоскотати.
Лоскотати кінчиками пальчиків, малюючи якісь печерні візерунки на твоїй спині.
Чшш...
В мене є патіфон і вінілові пластинки Френк Сінатри, але нащо нам він, коли є iPod i The Weeknd. Вловлюєш ледь розбірливий шепіт, відчуваєш уривчасте дихання і тремтіння в колінах. Лише не спихай все на відкрите вікно і холодні осінні вечори, адже не дивлячись на твої холодні руки, я обіймаю гаряче тіло. І засипаю... В неї на грудях. На її волоссі.