Якщо ти Рєпін, ще й поет,
то ось тобі і Муза вранці,
і при житті – кабріолет,
і філіжанка кави в таці.
І був би в Спілці старожил,
і всяке лишенько забув би,
і не боявся б, що без крил,
і жоден швець тебе не взув би
на свій розчовганий копил.
За оприлюднені сюжети
або за свищик на п’ятак
десь роздаються дивіденди...
Гай-гай, якби ж то справді так,
то де б взялися тут поети?
Але якщо без папірців
поет промовить хоч би слово,
що не веде на манівці,
то хоч зі свищиком в руці,
куди ми дінемось, панове?