Коли роздягатимешся перед ним,
забувши про всі мої вірші,
слова, дотики, важке дихання та спільні сни,
не говори йому нічого пошепки в тиші,
не ділись з ним самим інтимним:
не гладь ніколи його обличчя.
І взагалі,
коли він дряпатиме твоє оголене тіло своєю щетиною,
лапатиме своїми брудними руками,
не згадуй, будь ласка, про мене.
Ніколи не згадуй про мене,
про мої гарячі дотики пальцями та губами.
Коли він захлинатиметься своєю слиною,
дивлячись на кожну жінку, за твоєю спиною,
будь ласка, заради всього святого, не пригадуй мене.
Коли він гулятиме зі своїми наче б то друзями,
забувши про вашу зустріч;
коли ти будеш гуляти одна самотніми вулицями,
тільки щоб не бути з ним віч-на-віч;
коли його життя буде переповнене таємницями,
будь ласка, рідна, не згадуй про мене.
Коли ти заплутаєшся у павутині рутини:
дім, діти, п’яний чоловік та синці під очима,
будь ласка, моя мила, не згадуй про мене.
Але коли ти надумаєш покінчити з собою,
будь ласка, кохана, подзвони мені.
Я обов’язково скину дзвінок.
