Коли перший промінь
Найближчей зорі
Повільно торкаєтся
Краю Землі
Усе що існує
В той час на краю
Звертає увагу
На користь свою
У кожному випадку
Справжняя доля
У неї і щастя
І лихо своє
Десь поруч існує
Незаймана воля
А кожен повільно
Нагоду псує
Чекаючи злагоди
Котрая згодом
Звичайной угодою
Завжди стає
І як це не дивно
Однакові дії
Одних шанували
А іншіх ганьбили
То світ наш такий
Він поєднує міць
Природніх речей
Та штучних дрібниць
