Інші йшли, і йшла ти
Дрібно схлипував жовтень блакитним.
Умивався асфальт і вбирався в сліди,
Погляд твій був осінньо-привітним.
Вальсували в ногах і хрустіли мінор
У туалети недопалки вбрані.
Серед зорь перебрав, місяць, мов помідор
Серенаду на струнах гортані.
Забарившись на чай і проґавивши мить,
Розпускались в руках парасолі.
Підморгнуло вікно. Кава в турці тремтить.
На тебе вже чекає гідальго у долі.
Сірі тіні ховались в гірку́ п’яність кострів,
Щастя ж твоїх очей рожевіло помітним.
Від того й засвітивсь вже нелічений день
Світлом осені терпко-привітним.