Уже все вбралось у тони яскраві,
Вітрини вогниками мило шелестять...
І хочеться, можливо й по дитячому,
Про щастя всім і кожному кричать...
Немов усе навколо мене в змові,
Приємними відтінками горя,
Говорить, що зовсім... зовсім вже скоро
На нас усіх чека нове життя...
"Ти зможеш все погане залишити" -
Говорять мені навіть небеса...
А й справді, як же тут тужити,
Коли куди не глянь - краса...
Люблю чомусь я цей період року...
Усе по новому, не так, як кожну мить...
Дивлюсь, а в серці все веселкою береться...
Воно вже хоче по-новому жить)
