Чому в душі завжди цвіте весна,
У тих людей, що в вірі проживають.
Їм нестрашні морози ні зима,
Бо в молитвах серце їх розцвітає.
Свята любов їх наче окриля,
І в молитвах до неба долітають,
Їм не страшні безплідні діла зла,
Немов пташки в гаю вони співають.
І прославляють Господа Христа,
І на хрести життя не нарікають.
Йдуть за Христом, де вічная весна,
Туди де райські зорі не згасають.
