Як і раніше ми не бачимось роками. В мене такий стиль. Не підтримувати контактів, не чекати манну небесну, нічого не чекати. Не надіятись, не обманювтись. Слухати себе. Тільки.
Буває, ржавію, поростаючи мохом, закопуючись у себе, тоді зась у мій світ. Гіпер конформізм.
Потім зазвичай я все різко викидаю геть. Як тебе. Тоді.
Це безпечно. На моїх дорогах немає різких поворотів. Нікому не дозволю змінювати правила, або напрями вітрів. Моїх. Тільки.
Жаль, часами я зриваю всі пломби і б"юсь дуже боляче і надовго. Як об тебе. Тоді.
