(З ЛІТОПИСУ САМОВИДЦЯ)
І
Іде століття двадцять перше.
Жіноча ера. Мат і блат.
Mаdаmе по-німецьки чеше?
Chеrchе lа fеmmе, яка не бреше,
що світом править целібат.
Поважні дами і не дами
уявно міряють жупан,
не розуміючи місцями,
що все одно межи панами,
хто буде зверху, той і пан.
Невинні Діви Зодіаку –
сирен, Офелій і наяд,
який не одягнеш наряд,
а все одно поставлять Раком,
хоч ти і Риба між Плеяд.
І хто тебе тоді почує?
Якась Європа? Посейдон?
Кебета Діву не врятує,
якщо юстиція готує
у кулінарії закон.
Куди тобі в ЦеКа капусти?
Хіба що – в камеру до БЮТ,
якщо отамечки пропустять,
а потім тутечки опустять
перед вечерею іуд.
А тій, яка горить бажанням
зламати звірові хребет,
обріжуть крила сподівання,
за ґрати кинуть на з’їдання,
де леді Вінтер не Макбет.
А потім буде і за діло,
і за досягнення мети.
І покладете душу й тіло,
аби пізнати зрозуміле
і очевидне осягти.
ІІ
Нічим душа не освятиться,
допоки править маніяк.
Не журавель, і не синиця,
і у штанах, і у спідниці
ти все одно не Жанна-Д’Арк,
яка убереже всім тілом
і душу покладе в огонь
заради пресвятого діла,
і самовіддано, і сміло
віддасть тепло своїх долонь.
Ти гладіатор на арені,
зеро від імені громад
і рупор віче, та на сцені
у тебе права – рівно жменя.
Ти Гаврош серед барикад.
Вони не варті тої тризни,
яка зігріє їхній рай.
Не треба подвигу на гривну
за пограбовану Вітчизну.
Бери своє авто й тікай.
І хай його на барикаді
не облюбовує ніхто,
зате в партері будуть раді,
коли не вирине у Раді
ціна володарки авто.
І хай вогнем палає тачка,
якщо не їде дотепер,
аби не волочитись рачки
шляхами блудної співачки
у лаврах пасії ПееР.
