Україна в жалобі!
Україна в сльозах!
Україна в пекучому болю!
Плачуть доньки, дружини,
Плачуть сини.
Море сліз виливають
За дітьми батьки.
Україна в смертному ложі.
Матері...Матері...
Чи гадали колись,
Що зростивши ви доньку чи сина,
Їм прийдеться за волю із світу піти,
За українську свободную долю.
Знаєм ми,що лягла
У вас у серці глибокая рана.
І що ліку не буде їй до кінця-
До кінця ваших днів буде боліти вона.
Вже всі лишні слова,
Хоч їх сказано було багато.
Україна в жалобі.
Україна в сльозах.
Хоч й ГЕРОЯМИ їх тепер звати.
