Це сталося коли у місті панувала заметіль. Але це була незвична заметіль. Стояли дуже теплі дні і квітли: - магнолії, вишні, черешні, яблука, груші, абрикоси, бузок... Всього і не перерахуєш, що починає квітнути під ніжним сонячним промінням на весні.
Того дня маленьке кошеня пішло прогулятися до річки. Хоча була весна та сонечко так припікало, що здавалося, що то справжне літо. І кошенятко вирішило трохи скупатися. Та ви, спитаєте мене чи люблять кошеняти купатися? - Ну звісно люблять. Хоча й не всі. І ось наше кошенятко спустилося липовою алеєю до берега неглибокої проте стрімкої річки і стрибнувши у воду почало плавати. Раптом бачить дивного звіра, що йшов містком із пакунками спіткнувся та впав у воду. Звір був і справді дуже дивний куди не глянь - він був неначе у шипастих латах. Сотні ні тисячі маленьких голок стирчали із нього. Звір, а то був їжак, як певно, ви вже здогадалися - впав у річку де незграбно барахтався і репетував:
- Врятуйте! Я не вмію плавати! Допоможіть! Хто не-будь!
Кошенятко підпливло до їжака і мовило:
- Залазь мені на спину і я тебе довезу до берега. - Їжаку не потрібно було повторювати двічі. Він зловив свої пакунки і видряпася на спину кошенятка.
- Йой який же ти колючий! Навіщо тобі стільки голок?
- Це щоб збирати та носити їжу - яблука, груші, гриби. Саме зараз я ніс із базару покупки до дому, але під вагою впав у річку.
-Який ти чудернацький. Всю спину поколов. Ну ось ми і дісталися берега, злазь із мене.
-Дякую тобі. Вибач я не навмисно., а як тебе звати?
- Мене - Кошеня, а як тебе?
- А мене - Їжак, давай станемо друзями?
- Давай.
Ось так Кошеня спасло Їжака і вони потоваришували...