Пам'ятаю дві держави, дві країни,
Та лиш два однакові шляхи,
Що хотіли світ змінити на руїни,
На стару мапу нові штрихи -
Лягли і перекроїли, цілий світ,
Не дивлячись на біль, страждання.
Навіки забувши Бога заповіт -
То відбулося зла вінчання...
Була Чума, німецько-радяньська напасть,
Людей за шмат землі вбивала.
А скільки назбирала тих всіх чужих щасть
Допоки в світі панувала?..