***
Усе дається лиш на час.
Минає все і будьте певні –
думки, даровані в натхненні,
не оживають другий раз.
***
В душах умер Бомарше
і за зразками старими
мучить сучасний Руже
думку в новітніх кліше
в такт корабельної рими.
***
Завіявся останній «геній»
що на поета зуба точить.
Упали ідоли зі сцени,
та у поетах всяк Єсенін,
хто Чехова із себе корчить.
***
Музи і естетики посли,
не почує вас далека сакля,
не умиє та остання крапля
совісті, яку ви пропили,
і без мила участь узяли
у такому сли́зькому спектаклі.
***
Коли душа – «ля-ля шерше»,
то навіть і поет-новатор
у модерновому кліше
малює яйця Фаберже...
А пише, звісно, – плагіатор.
***І
Із рук поета маємо планету,
яку нікому не дарує Бог,
окрім епохи генія поета...
Та де ви є, поети для епох?
***
Читається і казна-що,
і «жесть», і де-не-де туман.
О як я житиму, якщо
в мені вмирає графоман?
***
Велике і смішне, напевне,
не оцінити звисока.
А от величне і мізерне,
хоч
і не варте
п’ятака,
а із історії не щезне.
Гарні шортики, Ігоре! 
