\Обійми її\
Обійми її ніжним поглядом,
Пригрій ласкою й теплом.
Люби її кожним спогадом,
Пригорни своїм крилом.
Торкнись її руки,
Заглянь в глибокі,як море,очі.
Забери всі дурні думки,
Присвяти їй всі свої ночі.
Забудь усі ранішні маршрути.
Забувай усе, лиш її пам’ятай.
Адже як не старайся, її не забути.
Від холоду ранку її захищай.
Допоможи відчути їй.
Відчути те,чого іще не відчувала.
Це як слово сказати зовсім німій,
Врятуй її,в якому океані б не потопала.
Це як для уст твої липових мед,
Це як для сонця день.
Це як для змерзлого на полюсі плед,
Це як свіжий подих для легень.
Чуєш, не дай їй упасти
В безодню почуттів.
Не дай її пропасти
У сутінковому смерканні днів.
Збережи її , мов вічність,
Ніколи-ніколи не відпускай.
Забудь про тактовність й трагічність.
Ти тільки міцно тримай.
Не згуби її, тільки не згуби
Не заставляй плакать ночами..
Ти її , як найкраще люби,
Не розвіюй всіма вітрами.
Будь поруч з нею думками,
Відзначай кожен день рядками,
Приходь до неї зірками чи снами,
Обвіюй, мочи дощами.
Вона все пробачить,
Щоб ти не зробив.
Лиш вона тебе справжнім побачить,
Як би ти не любив.