Чому надія не знайшла мене?
Тож моє горе залишилося у скелях!
Мені усі казали, що мине...
А погляд мій відводився у стелю.
У погляді вся річ, це дійсно!
Так в мене він сумний навіки.
Блакитні очі ще з дитинства,
наповнені сльозами на повіках.
Та де мене хтось приголубить?!
Сама я у пустому світі...
Як я надіюсь, що мене пробудить
зі сна поляна дивних квітів.
Хоча вони пахучі та красиві,
та в них загадок безліч... Це я знаю!
Тихенько, у повільному мотиві
Я завжди їх мелодії плекаю.
Та ось у мене все здійснилось!
Мій світ прокинувся, розтанув,
А сум, в житті новому, як у мрії,
Скоріш за все, навічно в Лету канув!
____________________________
(Love)лю тво(you) улыбку, Lexi!
Було написано: ??.07.2012
