Сижу, придумую якісь рядки,
Стираючи всі нові починання...
Буває в кожного із нас такий момент,
В який нема ніякого писання...
І ніби є ідеї і слова,
Але дурнею всі вони здаються...
Думки літають там, де нас нема,
Де хмари з нас людей простих сміються...
Нема натхнення навіть від пісень,
Хандру мою цукерки не лікують...
Хотілось зараз би мені туди,
Де наші сни художники малюють...
Воно і добре, що немає тем,
Адже рядки мої солоні густо...
Це добре, що в цей час нема проблем,
Але на серці якось навіть пусто...
Нема струмочка - моря теж немає,
Без грому і веселка все ховається...
Нема натхнення - всі думки тікають...
Без смутку люди і не посміхаються...
Чудово!
