Можна розповідати дитині безліч неправдивих історій, читати казки на ніч і обіцяти, що ти ніколи її не покинеш. Дивна річ дитяча довіра. Вона чиста, як білий, незаплямований лист паперу. Навіть не у клітинку чи лінію – полотно для художника. А художниками є ми – батьки.
Споглядаючи за годинником, що невпинно біжить у перед не помічаємо, як швидко діти ростуть. Віддаючи все те, що маєш дитині, розумієш, що це і є радість усього твого життя.
Жодна розповідь не є неправдивою. Якщо вона з’явилась у твоїй голові – вона існує, а особливо, коли вона з’являється в серці твоєї дитини. Будь – яка казка на ніч веде стежиною у наступний день, у те майбутнє, коли дійсно можна буде злетіти і ніколи не покинути малечу. Бо батьки не покидають – вони залишаються в серцях дітей.