- Ти любиш море? – Так, а ти ?
- Таке глибоке та примарне.
Немає в світі красоти,
Ніж в синім морі сонце тане.
- Ти любиш зорі ? – Так, а ти ?
- Такі яскраві та туманні.
І бережуть від темноти
Ввесь світ та сни яскраві.
- А люди, як тобі ? – Це люди.
- Ми ж одні такі, одні,
Веселі, радісні – ми всюди:
У горах, на льодах, на дні.
- Таке приємне слово « люди »
І голови у нас ясні.
Дійсно, ти правий, ми всюди,
Та, все ж таки, усі одні .
