Світ згадав про горе,
Світ згадав про жаль,
З неба лили сльози,
А в серці була печаль.
Ми напились вдосталь,
Страху й бідноти.
Здавалось, все минело,
Але з'явився ти.
І знову дощ щоночі,
І знову темнота.
На мить закрию очі,
А в серці пустота.
І день, і ніч я бачу,
Як плаче цілий світ.
Але чому я плачу?
Й лиш бачу твій політ.
Все навкруги мов згасло,
Ні вікон, ні вітрин нема,
Лиш світло пробивалось часто
Серед далеких, чужих хмар.
