|
Брате! Ти чуєш, Брате?
Я знаю – чуєш, але мовчиш…
Б’ють кулемети, ревуть гармати
Тож ти не спиш! Ніяк не спиш!
Брате, одна в нас мати,
Одна родина, земля одна,
Що ж за тварина, рве Батьківщину,
рве Україну, коли слаба?
Поряд ми маєм стати!
Ти чуєш, брате, мої слова?
Тебе послали братів вбивати –
В кого стріляти – є голова?
Послухай, брате, послухай знову,
Якщо то правда страшна, давай…
Побач очима, веди розмову,
Дай руку, брате, а не вбивай!
Хто ходить в гості із автоматом?
Кого ховають, як тих собак…
Ти чуєш, брате, - щось тут не теє…
Зовсім не теє, зовсім не так!
Війна вартує великих грошей,
Хто платить гроші, щоб ти вбивав?
Щоб брат на брата – яка скотина?
Невже ти, брате, їх не впізнав?
Брате, послухай, брате!
Скажи, хоч слово – скажи, давай…
Ти розумієш – одна в нас мова,
Ми рідні, брате! Тож не стріляй!
Не можна, брате своїх стріляти!
Стріляти треба – хто дав наказ,
Хто наказав вам братів вбивати…
- Ото падлюка! – Тваринний сказ!
Брате, ти чуєш, брате!
Подумай краще: як далі жити?
Давай-но разом пісень співати
Дружити треба, горілку пити!
Як зможеш далі убивцем жити?
Який за гроші, який, як кат…
Спинися, брате! Іще не пізно!
Ти – не Іуда, ти - рідний БРАТ.
Давай-но краще ми жито жати,
А в кожній хаті – най справжній рай,
Вкраїна мила буде вітати…
Тільки у брата - ти не стріляй!
10.12.14
ID:
544734
Рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата надходження: 18.12.2014 20:27:41
© дата внесення змiн: 02.01.2015 11:27:15
автор: Петро Кожум'яка (Ян Укович)
Вкажіть причину вашої скарги
|
