Україно – люба ненько,
Україно – рідна мати
Чому так крається серденько,
І мають люди погибати.
Чому земля твоя трясеться?
Чому ікони в церквах плачуть?
Чому ж та мама не сміється?
І дітки татусів своїх не бачуть.
Іде війна – народ воює,
І гинуть люди день і ніч
Чому Господь нас не почує?
І не зупинить дивну річ.
Але настане час веселий,
Пройдуть ці хмари дощові
Загине кат той незмиренний,
І люди будуть всі живі…
Україно бережи себе!